Організатор: Національна академія наук України. Час і місце проведення: 21 лютого 2011 року о 16 годині у приміщенні Великого конференц-залу НАН України (вул. Володимирська, 55, 2-й поверх, малий зал).
За пропозицією держав-членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови. Уперше він святкувався 21 лютого 2000 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.
Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Залучення уваги міжнародної спільноти до цієї теми є важливим кроком до визнання необхідності захисту різноманіття культур.
В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Національна академія наук України відзначає цей день, починаючи з 2003 року, проведенням круглого столу «Мова і культура».
Цього року засідання круглого столу «Мова і культура» присвячене видатній події в українській науці, культурі та громадському житті – виходу в світ першого тому фундаментального академічного тлумачного «Словника української мови» у 20 томах.
Цей словник є найбільшим українським лексикографічним твором за всю історію країни і належить до числа найбільших лексиконів світу, а за своїм статусом він, безперечно, є національним надбанням України. Лексичний обсяг Словника сягатиме понад 200 тисяч одиниць, а з урахуванням словосполучень та географічних назв – близько 370 тисяч.
Словник укладено і видано в рамках робіт із розвитку Національної словникової бази України, яку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 року № 73-р, підписаного В.Ф. Януковичем, занесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.
При укладанні основної частини «Словника української мови» в 20 томах застосовано такі лексикографічні принципи:
З метою створення Словника в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України розроблено та впроваджено унікальну комп’ютерну технологію укладання тлумачних словників (“Віртуальна лексикографічна лабораторія «Словник української мови»”), завдяки якій можливе створення на базі електронної версії Словника ще цілої низки інтелектуальних мовно-інформаційних систем, що можуть бути застосовані для автоматичного опрацювання природної мови. Серед таких систем слід, насамперед, відзначити Державний тезаурус України, який необхідно розробити на основі семантичних структур та системотехнічних рішень Віртуальної лексикографічної лабораторії «Словник української мови» і впровадити в українську законо- та нормотворчу діяльність.
Перший том Словника охоплює слова на літери А і Б, що складає 11530 словникових статей. Прототипом Словника послугував Слов ни к ук раїн ської мо ви в 11 томах, виданий у 70–80 роки минулого століття. Проте на відміну від інших українських словникових робіт його настільки кардинально перероб-лено, що в цьому випадку слід говорити про цілком новий лексикографічний твір. Про це свідчать статистичні дані із порівняння параметрів 11- і 20-томни-ка, наведені у таблиці.
|
Назвапоказника
|
СУМ-11
|
СУМ-20
|
Збільшенняу СУМ-20-2 порівняно із СУМ-11, %
|
|
Словниковістатті
|
6303
|
11531
|
82,94
|
|
Знаки у словникових статтях
|
1786334
|
3921919
|
119,55
|
|
Тлумаченняреєстрових слів, у т. ч.:
|
9577
|
14346
|
49,8
|
|
– значень
|
8495
|
13079
|
53,96
|
|
– відтінків значень
|
1082
|
1267
|
17,1
|
|
Ілюстрації
|
11604
|
26406
|
127,56
|
|
Усталенісловосполучення,
у т. ч.:
|
643
|
2252
|
250,23
|
|
– стійкі словосполучення
|
439
|
522
|
18,91
|
|
– еквіваленти слів
|
0
|
6
|
-
|
|
– термінологічні словосполучення
|
51
|
479
|
839,22
|
|
– фразеологізми
|
153
|
1245
|
713,77
|
З таблиці видно, що обсяг діапазону А – Б у «Словнику української мови» в 20 томах порівняно із 11-томним словником збільшився більш ніж удвічі. Обсяг реєстру майже подвоївся. На 127 % виросло число ілюстрацій, що є свідченням великої роботи з добору текстово-ілюстративного матеріалу, оскільки в 11-томнику значна кількість реєстрових слів та їх значень не проілюстрована. У новому ж Словнику такі випадки поодинокі й умотивовані: ілюстрації не подаються лише тоді, коли вони справді не потрібні. Особливо значне зростання спостерігається у системі словосполучень. По-перше, тут з’явився якісно новий елемент – еквіваленти слова, що є свідченням розвитку мовознавчої теорії за період, який минув від часу видання 11-томника. Велике – понад 700 % – зростання числа фразеологізмів пояснюється значною роботою, яку виконала українська лексикографія упродовж останніх 30 років. Зокрема, до нового тлумачного Словника практично повністю інтегровано матеріали фундаментальних словників: “Фразеологічного словника української мови” у двох томах, виданого у 1993 році, та “Словника фразеологізмів української мови”, що вийшов друком у серії “Словники України” у 2003 році. Особливо новий Словник поповнився термінологічними словосполученнями – їхня загальна кількість у першому томі виросла більше як у вісім разів, що є свідченням мовної динаміки, спричиненої науково-технічними революціями, які відбулися і відбуваються починаючи з кінця 70-х років минулого століття, а також змінами у суспільно-політичній системі.
Перший том Словника було видано за державним замовленням накладом всього одна тисяча примірників, що не відповідає ні статусу Словника, ні суспільним потребам. Адже такий Словник повинен бути принаймні в кожній українській школі та бібліотеці.
У 2009 році Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію Державної програми розвитку Національної словникової бази України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 р. № 140-р). Але у 2010 році через позицію Мінфіну та Мінекономіки затвердження цієї Програми було заблоковано.
